Лікування протрузії

Біль у спині, який то з'являється, то зникає, часто списують на втому чи незручний матрац. Але якщо дискомфорт повертається знову й знову, особливо після довгого сидіння чи підйому важкого, варто перевірити хребет. Одна з поширених причин такого болю – протрузія міжхребцевого диска. У приватній клініці «Оксфорд Медікал» у Рівному з цією проблемою стикаються пацієнти найрізноманітнішого віку. Від молодих офісних працівників до людей після 50.

Це диск, що вже втратив частину своєї еластичності і випинається за межі хребця, але фіброзне кільце навколо нього ще ціле. Це проміжна стадія між здоровим диском і міжхребцевою грижею, коли кільце розривається повністю. Протрузія міжхребцевого диска небезпечна саме тим, що на ранніх етапах майже не дає про себе знати. Людина довго не підозрює про проблему, поки випинання не почне тиснути на нервові корінці.

Причини протрузії можуть бути різні, і зазвичай вони пов'язані зі способом життя:

• малорухливий спосіб життя та тривале сидіння без перерв;
• неправильна техніка підйому важких предметів, різкі рухи з навантаженням на спину;
• вікові зміни хребців, коли диски поступово втрачають воду й еластичність;
• слабкий м'язовий корсет, який не утримує хребет у правильному положенні;
• зайва вага, що збільшує навантаження на поперековий відділ;
• травми хребта та спадкова схильність до захворювань міжхребцевих дисків.

Найчастіше протрузія розвивається саме там, де хребет несе найбільше навантаження, у поперековому відділі. Хоча може з'являтися і в шийному чи грудному.

Циркулярна протрузія випинається рівномірно, по всьому колу диска. Це найспокійніший варіант з усіх. Дорсальна йде назад, у бік спинномозкового каналу, а фораминальна вбік, туди, де виходять нервові корінці. Саме ці дві форми найнебезпечніші: вони швидше за інші здавлюють нерви і дають виражений біль. Найчастіше протрузія міжхребцевих дисків з'являється в поперековому відділі – там хребет постійно несе осьове навантаження. У шийному чи грудному така проблема трапляється рідше, хоча теж буває.

Протрузії симптоми на початкових стадіях можуть бути ледь помітними: тупий біль у спині після навантаження, швидка втома м'язів, скутість зранку. Далі ознаки протрузія стають більш вираженими. Біль, що віддає в ногу чи руку залежно від рівня ураження, оніміння, поколювання, слабкість у кінцівці. Якщо випинання тисне на нервовий корінець, біль може посилюватися при кашлі, чханні чи тривалому сидінні. Ігнорувати ці сигнали не варто. Без лікування протрузія здатна перерости у повноцінну грижу диска.

Діагностика протрузії починається з огляду травматолога. Лікар перевіряє рухливість хребта, больові точки, неврологічні рефлекси та чутливість кінцівок. Уже на цьому етапі досвідчений спеціаліст може запідозрити рівень ураження, а точний діагноз підтверджують інструментальні методи.

Основний метод діагностики протрузії – магнітно-резонансна томографія. Саме вона показує стан міжхребцевого диска, ступінь випинання і його вплив на навколишні структури. Зробити МРТ варто навіть при помірному дискомфорті, якщо він не минає більше двох тижнів. Рентген хребта менш інформативний для самої протрузії, проте допомагає виключити інші причини болю: переломи, деформації хребців, ознаки остеохондрозу. У м. Рівне у приватній клініці «Оксфорд Медікал» можна пройти рентген та одразу записатися на консультацію травматолога, який розшифрує знімок і визначить подальшу тактику.

Лікування протрузії підбирають індивідуально, залежно від локалізації, розміру випинання та вираженості симптомів. У переважній більшості випадків лікування протрузії хребта обходиться без операції. Комбінують медикаментозну терапію, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру. Хірургічне втручання розглядають лише тоді, коли консервативні методи не дають результату протягом тривалого часу.

Гострий біль знімають протизапальними препаратами й міорелаксантами – це основа, з якої зазвичай починається консервативне лікування протрузії. М'язи розслабляються, спазм відпускає, і вже на цьому фоні підключають фізіотерапію. Іноді самих таблеток замало. Тоді лікар пропонує лікувальні блокади суглобів: укол прямо в проблемну зону, і за кілька днів людина вже може почати рухатися активніше. Але без зміни звичок ефект від будь-якої терапії тримається недовго. Лікування протрузії міжхребцевих дисків завжди йде в парі з переглядом способу життя, інакше загострення повернеться.

Далеко не завжди. Найчастіше до хірурга направляють, коли протрузія вже переросла у грижу зі значним здавленням нервових корінців, з'явилась виражена слабкість у кінцівці, а іноді й порушення функції тазових органів – це вже серйозний сигнал, який не можна ігнорувати. У таких випадках пацієнта направляють на консультацію хірурга, а далі супровід веде напрям хірургії клініки у Рівному. На практиці таких пацієнтів небагато.

Лікувальна фізкультура – один з головних інструментів відновлення після загострення. Вправи підбирає лікар індивідуально, враховуючи локалізацію протрузії та стадію лікування. Зазвичай це м'яке витягування хребта, зміцнення м'язового корсету без осьового навантаження, поступове розширення амплітуди рухів. Самостійно експериментувати з вправами під час загострення небезпечно, невдалий рух здатен посилити випинання диска.

Постава – це не про красу, а про те, скільки навантаження щодня отримує поперек. Робота сидячи без перерв – один з головних ворогів хребта, тож розминка раз на годину справді має значення, а не просто звучить як порада з інтернету. М'язовий корсет спини варто зміцнювати помірно, без фанатизму: тут краще регулярність, ніж інтенсивність. Вага теж має значення, і при підйомі важких речей краще присісти, а не нагнутися. У травматолога можна пройти профілактичний огляд і побачити перші ознаки проблем із хребтом ще до того, як з'явиться біль. До речі, під час такого огляду іноді виявляють і зовсім інші патології, наприклад сколіоз, про який пацієнт навіть не підозрював.

Протрузія міжхребцевого диска добре піддається лікуванню, якщо не затягувати з візитом до лікаря. У напрямі травматології та ортопедії клініки «Оксфорд Медікал» у Рівному з протрузією працюють щодня і в більшості випадків обходяться без операції.