Призначена для профілактики інфекцій у рані й створення умов для швидшого загоєння. Ця операція – сучасний варіант розрізування. З рани створюють вільний відплив запальних ексудатів і частин тканин та доступу. В глибину рани потрапляє кисень, який мінімізує розвиток гангрени, правця тощо.
Первинна хірургічна обробка показана у наступних випадках:
- при великих ушкодженнях тканин з рваними або розтрощеними краями;
- у випадку сильно забруднених ран;
- при ушкодженнях великих нервів, кісток і судин.
ПХО виконують поетапно.
Візуальний огляд: лікар визначає тип рани, рівень ушкодження тканин, перевіряє наявність забруднень та загальний вигляд.
Обробка: ретельно обробляти треба навіть незначні рани. Хірург очищає навколишню зону ватним тампоном з антисептиком й накладає стерильну пов’язку.
Розсічення: необхідне, якщо обробка – неможлива, а в рану потрапили сторонні предмети. Процедура проводиться під наркозом. Потім розчином перекису адсорбують забруднення і бактерії всередині рани, щоб запобігти нагноєнням. Після цього з рани можна діставати сторонні елементи.
Висічення: передбачає повне видалення з частиною здорових тканин. Висікають тільки омертвілі тканини. Видалення країв залежить від розташування поруч важливих судин.
Зупинка крові: при розташуванні в краях рани судин та нервів висічення протипоказане. Якщо рана відкрита, треба зупинити кров. Для цього перев’язують великі судини й припікають дрібні.
Зашивання і дренування: у другому випадку рану не зшивають, а стягують, залишаючи трубочку, через яку видаляють гній та ін. рідини або заливають антисептичні препарати.
