Лікування пієлонефриту

Пієлонефрит – це запальне інфекційне захворювання нирок, що досить поширене серед пацієнтів різного віку та статі. Хвороба вражає спочатку чашечко-мискову систему та канальці нирок, переходячи на клубочковий апарат. 

Пієлонефрит має чітку класифікацію. За типом перебігу захворювання розділяють на гострий та хронічний пієлонефрит. У першому випадку симптоми проявляються дуже швидко та різко, клінічна картина максимально яскрава. У другому випадку запальний процес досить млявий, діагностувати його складніше. Існує також і рецидивна форма, коли загострення проявляється з певною періодичністю.

За кількістю уражених органів розрізняють односторонній та двосторонній пієлонефрит, коли запалюється одна або обидві нирки. Якщо під час пієлонефриту закупорюються окремі частини нирки та сечовід – хворобу називають обструктивною. Пієлонефрит без подібних ускладнень зветься необструктивним. 

Збудниками пієлонефриту можуть стати різні патогенні мікроорганізми, та найчастіше це бактерії. Не дивлячись на інфекційний характер хвороби для розвитку гострого стану або загострення хронічної форми потрібні декілька факторів, що збігаються у часі: потрапляння патогенного мікроорганізму в нирки, слабка відповідь імунної системи та порушення прохідності сечовивідних шляхів. 

Основними причинами пієлонефриту можуть стати:

• глистяні інвазії;

• цукровий діабет;

• ендокринні патології (гіпо- та гіпертиреоз);

• запальні захворювання в інших відділах організму;

• зниження імунітету; 

• прийом нефротоксичних препаратів (деякі антибіотики, кардіологічні засоби).

До категорії підвищеного ризику потрапляють жінки (через фізіологічні особливості будови сечовидільної системи), вагітні, люди зі шкідливими звичками та хворобами сечостатевої системи. 

Гострий пієлонефрит має дуже яскраві ознаки: підвищення температури, слабкість, біль з однієї або з обох сторін спини, дискомфорт при сечовипусканні. Може виникати нудота, блювання, відчуття спраги, відсутність апетиту. Одним зі специфічних симптомів гострого пієлонефрит є посилення болю в попереку або з однієї сторони спини при легкому постукуванні. Такий симптом називають ударною ознакою Мерфі.

Симптоматика може суттєво змінюватися залежно від форми хвороби. Так, для рецидивуючого пієлонефриту характерний постійний легкий біль та дискомфорт в попереку, стабільне підвищення температури тіла, що тримається на невисоких показниках.

Гіпертонічна форма супроводжується головними болями та періодичними гіпертонічними кризами. Анемічна форма пієлонефриту проявляється як сильна слабкість, запаморочення, блідість обличчя. При гематуричному пієлонефриті в сечі відмічається присутність еритроцитів.

Діагностика пієлонефриту включає загальний аналіз сечі, загальний аналіз крові, аналіз сечі по Нечипоренку (трипорційний аналіз) та ультразвукове обстеження нирок і сечовидільної системи. Все це призначається вже на первинній консультації уролога медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне». Ще до встановлення остаточного діагнозу та отримання результатів аналізів лікар може призначати симптоматичне лікування: жарознижуючі та знеболюючі препарати.

Після підтвердження діагнозу та визначення його форми призначається комплексна терапія. Зазвичай основою лікування стає антибоітикотерапія, адже збудники пієлонефриту – це саме бактерії. Додатково призначаються фітопрепарати, пробіотикотерапія. Правильну імунну реакцію забезпечують імуностимулюючі засоби.

Важливим пунктом лікування хронічного пієлонефриту вважається дієта. Вона націлена на усунення дефіциту вітамінів та мінералів та зменшення набряків. При цьому важливо обмежувати вживання солі та спецій.

Пієлонефрит – це небезпечне захворювання, що може переростати у хронічну форму, викликати зморщення нирок, ниркову недостатність та навіть сепсис. Не баріться – записуйтеся на прийом до уролога медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне» вже при перших ознаках пієлонефриту!