Лікування хронічного пієлонефриту

Хронічний пієлонефрит – це запальний процес у чашечно-лоханковій системі нирок. Захворювання частіше зустрічається у жінок, що відбувається через особливості розташування уретри.

Спрогнозувати якість життя хворого пієлонефритом досить важко, тому що на це впливає безліч чинників, але при профілактиці загострень і дотриманні усіх лікарських рекомендацій хворий може жити звичайним життям.

Найголовнішою причиною хвороби нирок є наявність мікробів. В основному це стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, ентерококи тощо. За певних умов вони активізуються й завдають шкоди внутрішнім органам.

Виникнення пієлонефриту в хронічній формі провокують такі чинники:

• не доліковане гостре запальне захворювання органів сечовивідних шляхів;

• наявність інших патологій сечовивідної системи(камені в нирках, аденома простати, нефроптоз, уретрит, цистит тощо);

• знижений імунітет;

• цукровий діабет;

• ожиріння й інші патології.

Захворювання у дітей виникає внаслідок аномалій в розвитку сечостатевої системи.

При хронічному перебігу запального процесу ознаки зазвичай маловиражені або відсутні зовсім. Найчастіше у хворих з’являються такі скарги:

• ниючи й біль у поперековій області;

• підвищення температури тіла;

• головний біль;

• часте сечовипускання;

• підвищення артеріального тиску;

• набряклість вранці й до кінця дня;

• швидка стомлюваність.

Симптоми залежать від тяжкості захворювання та його причин.

Дослідження хронічного пієлонефриту включає такі пункти:

• збір анамнезу;

• загальноклінічний аналіз сечі та крові;

• бактерійний аналіз сечі;

• проби Зимницького;

• хромоцистоскопія;

• урографія;

• нефросцинтиграфія;

• УЗД;

• КТ;

• МРТ;

• біопсія.

Результати лабораторних досліджень при затяжному пієлонефриті мають такі відхилення від норми: низький гемоглобін, збільшені лейкоцити й еритроцити.

У лікуванні хронічного пієлонефриту основне завдання – усунути чинники, що провокують ремісію. Уролог рекомендує виключити переохолодження, простудні захворювання й дотримуватися дієти. Харчовий раціон повинен складатися без гострої, солоної, копченої та смаженої їжі. Можна вживати молочні продукти, варене м’ясо, рибу, овочі, фрукти. За день треба випивати 1,5 – 3 літри води, щоб сечовивідні протоки добре промивалися.

При рецидивах пієлонефриту призначається антибіотикотерапія. Який препарат, і в якому дозуванні приймати, призначає лікар. Також можуть бути призначені антикоагулянти, спазмолітики або медикаменти, що покращують нирковий кровотік.

Сучасна урологія пропонує лікування фіто-препаратами та фізіотерапію(електрофорез, СМТ-терапія, магнітотерапія тощо). У задавнених випадках пієлонефрит лікується нефректомією.

Холод, застуда, алкоголь і паління погано позначаються на роботі нирок. Не запускайте хворобу в гострій стадії та своєчасно лікуйте усі захворювання сечостатевої системи. Лікарі медичного центру Оксфорд Медікал допоможуть діагностувати пієлонефрит і добитися стійкої ремісії!