Інтерстиціальні пневмонії

Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії (ІІП) представляють собою групу легеневих захворювань з невизначеною етіологією. Вони відрізняються особливостями фіброзу і запалення інтерстиції легень, клінічним перебігом і прогнозом від тяжкого гострого з вірогідністю летальності та хронічного з прогресуючою недостатністю легень і до   клінічно вилікуваного.

Термін «ідіопатичний» підкреслює невідомість причин виникнення хвороби, а поняття інтерстиціальної пневмонії характеризує відношення до патологічного стану паренхіми із комбінаціями запалення і фіброзу в порівнянні з ураженням альвеол, що характерно для бактеріального типу пневмонії.

Сьогодні відомо про існування кілька видів ІПП, а саме:

• ідіопатичного легеневого фіброзу;
• криптогенної організуючої пневмонії;
• неспецифічної інтерстиціальної пневмонії;
• гострої інтерстиціальної пневмонії;
• лімфоїдної інтерстиціальної пневмонії та ін.

Поширеним є розвиток ідіопатичного легеневого фіброзу. ІЛФ є патологічним процесом в альвеолах й інтерстиціальній легеневій тканині невизначеної етіології. Для патології характерна прогресуюча дихальна недостатність через розвиток пневмофіброзу.

ІЛФ частіше виявляється у літніх людей, рідше хвороба носить спадковий характер. 

ІЛФ починає розвиватися у прихованій формі. Потім людина відчуває задишку та кашляє – вираженість цих симптомів з часом зростає. Потім проявляється слабкість, поверхневе та прискорене дихання. На останніх стадіях пальці пацієнта набувають вигляду паличок барабана та розвивається легеневе серце. Як правило, хвороба прогресує, іноді – із загостеннями.

Клінічна картина виглядає наступним чином: скарги на прогресуючу задишку, неможливість глибоко вдихнути. Хворий мучиться сухим кашлем з мокротою, втрачає вагу. Також стан супроводжується підвищенням температури, болем у суглобах та грудині.

При огляді пацієнта наявний акроціаноз, симптом барабанної палички та ін. Перкусія виявляє притуплення звуку нижніх відділів легень, аускультація – жорсткість везикулярного дихання та хрипи. Також спостерігається тахікардія, приглушені тони серця.

Для діагностики пацієнт має здати біохімічний та загальний аналіз крові. Збільшення гама-глобулінів, фібрину, гаптоглобіну, а також ревматоїдний фактор, антиядерні і антилегеневі антитіла свідчать про наявність хвороби.

Також пацієнт має пройти рентген. На ІЛФ вказує посилений легеневий малюнок, муфтоподібне потовщення в стінках бронхів; великопористі деформації, уражені альвеоли, зниження рухливості діафрагми і т.д.

В тяжкий випадках виконують бронхоскопію. Про хворобу свідчить ендобронхіт, а бронхоальвеолярна рідина має високий вміст нейтрофілів.

На КТ виражена «газонної трави» або «битого скла».

Щоб підтвердити або виключити діагноз раку, проводять крізьбронхіальну або відкриту біопсію легень та беруть матеріал на гістологію або цитологічне дослідження.

Для хворих, які мають невелику швидкість прогресування, застосовують пірфенідон, нінтеданіб. Приймати їх слід чітко за призначенням лікаря, оскільки препарати мають деякі протипоказання.

Для пацієнтів з гіпоксемією використовується оксигенотерапія. При загостреннях можуть призначити преднізон перорально або внутрішньовенно з поступовим зниженням дози та відміни препарату. За наявності бактеріальної інфекції застосовуються антибіотики.

При появі задишки та тривалого сухого кашлю одразу зверніться до фахівців медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне», щоб вчасно діагностувати ІПП та отримати кваліфікаційну допомогу і якісне лікування!