Лікування ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень є невиліковним захворюванням, яке характеризується прогресуючим порушенням циркуляції повітряного потоку з легень та значним ускладненням дихання.

Люди із ХОЗЛ певний час можуть не відчувати нестачі дихання, але згодом навіть піднятися сходами може здатися неможливим. При підозрах на хворобу радимо якнайскоріше звертатися до фахівців медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне»!

Хвороба має наступні фактори ризику:

• паління;
• брудне повітря в помешканні та на роботі;
• несприятлива екологічна ситуація;
• часте інфікування дихальної системи в дитинстві;
• ожиріння.

До внутрішніх факторів ризику відносяться: генетичний дефіцит альфа-антитрипсину, вроджена аномалія розвитку дихальної системи (недоношеність та затримка розвитку легень) та ін.

Патогенетичні фактори ХОЗЛ проявляються в обмеженні дихальних повітряних потоків, що спричинені обструктивним бронхітом і емфіземою легень. В результаті звужуються бронхи, руйнуються перетинки альвеол і знижується еластичність легень. Так дихальні шляхи слабко відкриваються при видиху. 

Найбільш поширеними ознаками хвороби є постійна мокрота і кашель, задишка, а також порушений газообмін і циркуляція повітря, легенева гіпертензія та ін.

Починається з  паренхіми, хронічного запалення судин легень і бронхів, після чого відбувається дисбаланс антиоксидантів з оксидантами, антипротеаз з протеазами. Далі розвивається запалення на клітинному рівні (Т-лімфоцити, нейтрофіли, еозинофіли тощо). В крові стрімко росте рівень СО₂ (внаслідок вентиляційно-перфузійних порушень), який зменшує опір периферичних судин.

Також розвиваються легеневе серце та набряки через високий внутрішньогрудний тиск та гіперфункцію легень. В результаті венозна кров повертається до серця не в повному об'ємі та застоюється. 

Ускладнення стану хворих на ХОЗЛ бувають декількох видів:

• легкі: один симптом – мокрота або задишка (застосовуються бронхолітичні засоби);
• помірні: присутні 2 ознаки з переважанням гнійного мокротиння (призначаються бронходилататори, антибіотики, кортикостероїди);
• тяжкі: проявляються усі симптоми (може розвинутися гостра дихальна недостатність, тому хворого негайно госпіталізують).  

Перш за все пацієнти знаходяться під спостереженням: лікар-пульмонолог збирає скарги та анамнез, аналізує фактори ризику та призначає дослідження за рахунок постбронходилатаційного тесту, розгорнутого аналізу крові, рентгену органів грудини та визначає ІМТ. 

Додаткове обстеження може включати полісомнографічну діагностику (при обструктивному  апное вночі), бодіплетизмографію (бронхіальний опір, легеневий об’єм), тести під навантаженням, перевірку на дефіцит альфа-антитрипсину. При підозрі на недостатність правого шлуночка та легень вимірюють гази в артеріальній крові. 

Тяжкий перебіг хвороби вимагає постійного нагляду спеціаліста. В деяких випадках необхідне хірургічне втручання.

Вчасне виявлення патології та початок лікування в поєднанні з дотриманням рекомендацій та реабілітацією допоможуть перевести хворобу в стан ремісії.

Профілактичні заходи складаються з покращення екологічної обстановки навколо людини та загартовування. Далі необхідне протирецидивна терапія в осінньо-зимовий період при високому ризику респіраторних інфекцій. Обов'язково слід кинути палити – це ефективний і доступний засіб боротьби з ХОЗЛ.

Навіть застуда може призвести до тяжких наслідків, тому не ризикуйте своїм життям і вчасно звертайтеся до лікарів медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне»!