Діагностика та лікування бронхоектатичної хвороби в Рівному

Бронхоектатична хвороба є хронічною набутою або вродженою патологією бронхів. Їх просвіт збільшується щонайменше вдвічі, відбувається гнійне запалення, а бронхіальна стінка набуває незворотних змін.

Класифікація захворювання

Перш за все бронхоектази відрізняються особливостями змін в легенях: веретеноподібні, циліндричні, мішкуваті, змішані. Також бронхоектатичні хвороби можна диференціювати за рівнем тяжкості:

• легка стадія – тривалі періоди ремісій, які дають можливість повноцінного життя та працездатності, загострення виникають максимум двічі на рік;
• середня стадія – об’єм виділеного мокротиння до 100 мл на добу, у фазі ремісії постійно присутній вологий кашель, знижена працездатність, зйявляється порушення дихання, а загострення відбуваються більше, ніж двічі на рік;
• тяжка стадія – характеризується нечастими ремісіями та хронічно низькою працездатністю, пацієнт має тривалі загострення з виділенням мокроти більше 200 мл за день. 

Причини бронхоектатичної хвороби

Вроджена патологія виникає при порушенні розвитку органу. Для набутої бронхоектатичної хвороби потрібна схильність, наприклад недостатні функції захисту, недорозвинені структури хрящів і м’язів.

Розвиток хвороби провокує запалення бронхіальної стінки: грип та ГРВІ, кашлюк, пневмонія, бронхіт, кір, сторонні предмети в грудній клітці, які невчасно видалили, вплив хімікатів та ін. токсичних речовин. На слизовій, що уражена запаленням, відбувається застій слизу. Це стає ідеальним середовищем для розвитку інфекції, що провокує повторне запалення й пошкоджує слизову оболонку.

Симптоматика захворювання

Як для хронічної патології, для бронхоектатичної хвороби характерні періоди загострень та ремісій, частота і тривалість яких визначає стадію захворювання.

При загостренні проявляється кашель з рясною мокротою в роті (як правило – зранку). Також буває відхаркування кров’ю через схильність бронхіальної стінки до кровоточивості. З часом, якщо не лікувати хворобу, вона супроводжується задишкою при фізичній активності та болем у грудині. Може підвищуватися температура, яка нормалізується після завершення нападу.

На пізніх стадіях бронхоектатичної хвороби змінюються фаланги біля нігтів (пальці стають схожі на барабанні палички) або набувають опуклої форми (як у годинникового скельця).

Можливі ускладнення

Тривале ігнорування ознак хвороби – небезпечне, адже може призвести до ряду ускладнень:

• дихальна недостатність;
• розвиток легеневого серця;
• рецидив бронхопневмонії;
• легенева кровотеча;
• порушення обміну білка в нирках (амілоїдоз);
• гнійне запалення легеневих тканин (абсцес);
• скупчення гною у плеврі (емпієма). 

Діагностика та лікування бронхоектатичної хвороби

Після первинного огляду лікар відправляє пацієнта на рентген або КТ для виявлення бронхоектазів.

Бронхоектатична хвороба лікується у кілька етапів. Щоб очистити бронхи від мокроти, застосовується метод постурального дренажа (таким чином мокротиння відходить найактивніше). Цей вид дренажу поєднують з вібро- або перкусійним масажем двічі на день або частіше – при загостреннях. Зниженню запалення також сприяє приймання  спеціальних медикаментів. 

Також необхідно промити бронхи – це відбувається за допомогою бронхоальвеолярного лаважу і відсмоктування гною бронхоскопом. На пізніх стадіях та за відсутності серйозних протипоказань хворому призначають лобектомію (операцію з видалення ураженої частини легень).

Отже, якщо ви відчуваєте сильний хрип, кашель та болі в грудині, терміново запишіться на консультацію до пульмонолога медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне», пройдіть обстеження та почніть лікування!

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ