Лікування псоріазу

Псоріаз вважають одним з різновидів хронічної неінфекційної хвороби – дерматозу, який вражає шкірні покриви людини. Першою ознакою псоріазу стають сухі червонясті та трохи опуклі плями на шкірі. В медицині вони мають окрему назву – псоріатичні бляшки. Саме такі бляшки й стають основними ділянками хронічного запального процесу. 

Усі ці накопичення стають причиною збільшення ураженої шкіри в товщині, підвищення її над загальною поверхнею епідермісу та утворення плямочок сірого або сріблястого відтінку, які зовні схожі на застиглі краплі парафіну або воску.

Протікання такого захворювання як псоріаз у більшості випадків має хвилеподібний характер – настають періоди, коли хвороба повністю відступає й пацієнтові стає краще, а буває, що через ті або інші обставини захворювання загострюється та починає прогресувати. Зазвичай рецидиви настають під впливом негативних зовнішніх чинників – стресів та шкідливих звичок.

У медичній науці говорять про існування декількох видів псоріазу:

• звичайний або бляшковидний псоріаз;

• псоріаз згинальних поверхонь;

• «зворотній псоріаз»;

• краплевиднмй;

• пустульозний або ексудативний;

• псоріаз нігтів або псоріатична оніходистрофія;

• псоріатичний артрит або псоріатична артропатія;

• псоріатична еритродермія або еритродермічний псоріаз.

Кожен з вищеперерахованих видів протікає зі своїми особливостями та ознаками, за якими обов’язково повинен спостерігати лікуючий лікар.

Псоріаз може протікати абсолютно по-різному не лише у різних людей, але й у одного й того ж пацієнта в різні періоди. Ця хвороба в періоди ремісії може виражатися лише наявністю декількох плямочок на одній ділянці шкіри, а під час загострення трапляється й так, що тіло пацієнта практично повністю покривається плямочками псоріазу.

Ступінь тяжкості псоріатичної хвороби можна оцінити за декількома критеріями оцінки. Для повної характеристики перебігу хвороби слід врахувати такі чинники, як:

• площа уражених шкірних покривів (відсоток ураженої шкіри);

• рівень прояву хвороби (наскільки виражено почервоніння шкіри, набряклість, гіперемія псоріатичних плям, наскільки сильно пацієнт відчуває свербіж і дискомфорт).

Головною причиною появи псоріазу прийнято вважати порушення бар’єрної функції епідермісу, яке може проявлятися в травмуванні або подразненні шкірних покривів, надмірному терті або натисканні, дуже частому використанні побутової хімії, прямому контакті з різними видами розчинників і рідинами на основі спирту або алергії.

Лікування псоріазу може робитися із застосуванням різних медикаментозних препаратів, які мають різну ефективність, переносимість і токсичність. Тому лікар-дерматолог повинен в першу чергу уважно оглянути хворого й поставити йому точний діагноз, а лише потім приступати до пошуків медикаментів, які оптимально підійдуть цьому пацієнтові з точки зору ефективності, цінової політики, міри токсичності, наявності побічних дій. 

Лікар-дерматолог вибирає методику лікування, ґрунтуючись на виді захворювання, місці розташування псоріатичних бляшок, площі хвороби, ступені його тяжкості, тощо. Крім того, при виборі й призначенні препаратів лікар повинен врахувати вік хворого, дізнатися, чи має він хронічні захворювання, розповісти про усі побічні дії призначеного лікування й можливі ускладнення.