Потовщення кістки

Кістковою пластикою називають процедури зі збільшення обсягу кістки під імплантацію зубів та для їх надійної фіксації. Це невід’ємний етап імплантації, якщо у пацієнта недостатньо товщини кістки щелепи (достатнім вважається мінімум 10 мм). Операція спрямована на відновлення щелепної кістки в адентованій зоні. 

Нижню щелепу слід  коригувати з причин:

• особливостей анатомічної будови;

• прогресивної атрофії та руйнування кістки щелепи;

• тривалий період відсутності зуба з моменту його видалення до імплантації нового.

Пластика нижньої кістки щелепи проводиться при сильній невідповідності розмірів відростка альвеоли. При значному зменшені кістки на цьому місці розвиваються дефекти прикусу – зміщення щелепи вперед. 

Пластика верхньої щелепної кістки передбачає усунення резорбції і одночасного збалансування естетики, тому цю операцію вважають складною.

Якщо вчасно не відновити відсутній зуб, дефіцит твердої тканини збільшується настільки, що імплантація стає неможливою. Атрофія і розсмоктування твердих тканин після видалення зубів відбувається через припинення навантаження та відповідно – зупинку живлення цієї зони. Тому доводиться нарощувати ширину і висоти відростка альвеоли.  

Тож якщо вам потрібно робити імплантацію зубів, а кісткова тканина стала тоненькою, без пластики потовщення кістки не обійтися.

Враховуючи тип і ступінь розм’якшення кісткової тканини, а також особливості організму пацієнта і загальну клінічну картину, лікар підбирає оптимальний спосіб пластики. 

В стоматологічній імплантології застосовують кілька методик, але найбільш актуальними є 4 типи:

• синус-ліфтинг: пластика верхньої щелепної кістки, що проводиться при нестачі твердої тканини в гайморових пазухах;

• розщеплення відростка альвеол: цей тип операції дозволяє виконати одночасну імплантацію зубів і відновлення товщини кісткової тканини;

• трансплантація кістки: методика ефективна при серйозному розсмоктуванні кістки по висоті і ширині, яка підходить для реставрації одного та більшої кількості зубів. Дана техніка пересадки не дозволяє одразу встановити імпланти – це можливо лише через півроку або рік;

• цілеспрямована регенерація кісткової тканини: показана при атрофії.

Пластика при захворюваннях пародонтитом: для патології характерне запалення та руйнування кістки. На місці видаленого або втраченого зуба відбувається швидка атрофія і стоншення кісткової тканини, тому такий тип пластики достатньо складний і потребує ретельного вибору методу, щоб імплант в подальшому стабілізувався і витримував щоденні навантаження.

Пластика зони ясен: важливий лікувальний захід, спрямований на уникнення зсуву зубних рядів і розхитування, а також передбачає усунення порушень прикусу, вимови, асиметрії обличчя тощо.

Пластика на передніх зубах: проводиться з урахуванням особливостей анатомії щелеп. Верхня частина щелепи має вузький гребінь альвеоли, тому пластика для імплантації проводиться поетапно, з обережним заповненням простору, що утворюється, кістковою тканиною.

Операцію виконують під місцевим знеболенням або седацією, що робить її абсолютно безболісною. Після анестезії робочої ділянки лікар розсікає кістку та оголює проблемну зону. Потім переміщує і фіксує натуральний/синтетичний кістковий матеріал і накладає мембрану для закріплення і захисту порожнини рота від інфекцій. Останній етап – зашивання рани саморозсмоктуючимся матеріалом.

Маніпуляція триває до 2 годин, залежно від методу оперування.

У медичному центрі «Оксфорд Медікал» у Рівному створені усі умови для комфортного нарощування кісткової тканини на обох щелепах. Тож записуйтесь на прийом для консультації та складання індивідуального плану лікування!