Восстановление после инсульта в клинике【Оксфорд Медикал】 ➤➤ Медикаментозное сопровождение ☑️ Профилактика повторных приступов ☎️0800 30 40 50

Цервікалгія – це хвороба, відома під народною назвою «простріл в шиї». Таке поняття характеризує цілу групу запальних захворювань, що спричиняють скутість м’язів шиї та біль в цьому районі. 

Існує два основні різновиди цервікалгії – вертеброгенна та невертеброгенна. Перший вид з’являється через патологічні зміни в шийному відділі хребта й стає їх наслідком. Невертеброгенна цервікалгія – це запальні процеси в м’яких тканинах, абсцеси, пухлини та розшарування тканин в даній зоні. 

Встановлення типу та першопричин хвороби в медичному центрі «Оксфорд Медікал Рівне» дозволить обрати вірну тактику лікування та досягти максимально швидкого ефекту. 

Причиною вертеброгенної цервікалгії найчастіше виступає остеохондроз шийного відділу хребта. Окрім нього, викликати біль у шиї може і спондилоартроз, сколіоз (викривлення хребта), травми, дегенеративно-дистрофічні зміни, надмірне навантаження на хребет або перебування у незручній позі протягом тривалого часу. Всі ці патології та проблеми викликають запальні процеси в шиї, а відповідно – і цервікалгію.

Біль в шиї невертеброгенного характеру викликається змінами в структурі м’яких тканин. Наприклад, розтягнення м’язів, різкі рухи головою, запалення, пухлини та нагноєння. Викликати цервікалгію можуть і деякі інфекційні хвороба, наприклад менінгіт. Через нього м’язи стають скутими, виникає м’язово-тонічний синдром (спазм) в шийній зоні. 

Цервікалгія може виникнути у будь кого, але до групи ризику відносяться особи, що займаються професійним спортом, ведуть малорухливий спосіб життя, або навпаки, піддаються постійному навантаженню, часто переохолоджуються й бувають під протягами. Люди з низьким імунітетом та схильністю до хвороб горла теж відносяться до групи ризику, оскільки наслідком таких проблем може стати цервікалгія. 

Цервікалгію легко виявити, адже вона має дуже яскраву клінічну картину. Найголовніший її симптом – це біль. Він може бути різного характеру та інтенсивності: від ледь помітного дискомфорту під час незручного положення голови, до постійного, сильного і навіть пекучого болю без видимих на те причин. 

Окрім болю, при цервікалгії спостерігається скутість руху шиї, набряки в цій зоні, головні болі, мігрені, запаморочення та втрата свідомості. Тривожними дзвіночками стають такі скарги, як оніміння частини обличчя, шиї чи голови, хрускіт хребців під час руху, оніміння та слабкість рук.

Основна задача невролога – це виявлення причини цервікалгії, адже сама патологія не потребує діагностики. Для того, щоб визначити тип цервікалгії, лікар проводить збір анамнезу, пальпацію (ощупування шийної зони руками), перевіряє рефлекторну здатність, знайомиться з історією хвороби та наявними хронічними патологіями. Після цього призначається загальний та біохімічний аналіз крові й інструментальні обстеження. При підозрі на вертеброгенну цервікалгію невролог може рекомендувати проведення МРТ чи КТ, а в разі невертеброгенної патології – УЗД м’яких тканин шиї, УЗД судин голови та шиї, електроенцефалограму (обстеження, що перевіряє функціонування нервової системи). 

Лікують цервікалгію консервативно. Спочатку знімаються гострі симптоми – біль та спазм. Для цього використовуються протизапальні препарати для системного прийому, міорелаксанти. В разі психічних порушень або відсутності нормального сну рекомендується прийом снодійних та заспокійливих препаратів. Комплексна терапія доповнюється гормональними, рослинними та гомеопатичними засобами, препаратами для покращення обміну речовин.  

Коли біль та спазм знято, проводиться немедикаментозне лікування: масаж, мануальна терапія, лікувальна фізкультура, магнітотерапія, ударно-хвильова терапія та інші фізіопроцедури. Такі методи допомагають не лише повністю реабілітуватися після перенесеної цервікалгії, а й попередити її повторне виникнення.

В медичному центрі «Оксфорд Медікал Рівне» призначається індивідуальна схема лікування та проводяться всі необхідні обстеження.