Зниження слуху (Приглухуватість)

Кожне з п’яти відчуттів є вкрай важливим для людини і відсутність хоча б одного з них, робить наше життя неповноцінним. Це ж стосується слуху, адже чути найменший шорох – це подарунок природи. І коли якість слуху знижується, відповідно знижується і якість життя. В такому випадку виникає потреба у негайному зверненні до лікаря, виявлення причини і початку лікування.

Якщо ви вважаєте, що зниження слуху – це вікова проблема, то насправді це не так. Втрата слуху часткова, або повна може спостерігатися у будь-якому віці.  

Різновидність втрати слуху залежить від того, наскільки сильно він уражений. І це називають приглухуватістю. Отже приглухуватість буває наступною:

• кондуктивна – імпульси, які утворюють звук не проходять на рівні середнього вуха, або зовнішнього вуха;

• нейросенсорна – порушення відбуваються лише у внутрішньому вусі;

• змішана – стосується усіх відділів вуха

Також розрізняють приглуховатість в залежності від швидкості її розвитку:

• раптова – протягом кількох годин;

• гостра – протягом кількох діб;

• хронічна – процес може тривати декілька місяців.

Існує дуже багато причин втрати слуху, і щоб виявити, яка ж саме спричинила приглухуватість варто обстежуватись, та все ж можна виділити основні:

• генетична схильність;

• захворювання слухового нерва;

• запальні процеси;

• травми;

• новоутворення вуха;

• внаслідок інфекційних хвороб;

• побічна дія медичних препаратів.

Як окрему причину варто виділити вікові характеристики. Це обумовлюється тим, що природнім чином відбувається знос слухової системи. І тому дуже часто можна помітити людей літнього віку зі слуховими апаратами, адже саме вони найкраще, в даному випадку вирішують проблему.

Безумовно завжди існує зона ризику, наразі це професії, які передбачають дуже шумну атмосферу, наприклад зварювальники, музиканти, військовослужбовці та ін.

Від міри втрати слуху можна і поділити стадії захворювання, їх чотири:

• погано чути тихі звуки вдалині;

• погано чути в шумному оточенні;

• чути лише голосні звуки;

• практично не відчуваються звуки.

Відповідно кожна зі стадій має свою симптоматику, та все ж основні симптоми для усіх стадій, наступні:

• складність у сприйнятті під час розмови;

• головокружіння, втрата орієнтації у просторі;

• шумить у вухах;

• тошнота, можлива рвота.

Діагностикою та лікуванням втрати слуху, чи то часткової чи повної займається лікар отоларинголог. Зазвичай пацієнт звертається до лікаря не одразу, адже на першій стадії проблема не здається важливою. А проблема полягає у тому, що чим більш «запущена» проблема тим важче її лікувати. І тим паче відновити слух повністю.

Існує декілька методів діагностики:

• аудіометрія;

• отоскопія;

• камертон.

Перш ніж перейти до діагностики лікар збирає детальний анамнез, терміни втрати слуху та ін. Лише після цього призначає той чи інший вид діагностики. Після ж проведення усіх необхідних досліджень, лікар зможе встановити причину захворювання та вірний діагноз.  

Бережіть себе, насолоджуйтеся життям, а при потребі звертайтеся і ми з радістю вам допоможемо.

Бережіть свій слух!