Хворобою або синдромом Рейтера називають запальне захворювання суглобів – реактивний артрит. Зустрічається ця хвороба у осіб молодого віку й характеризується системним характером. Тобто хвороба Рейтера вражає сполучну тканину не лише суглобів, а й інших органів, наприклад сухожилля та очей. Значно частіше проблема зустрічається у чоловіків. Жінки теж можуть нею захворіти, але такі випадки набагато рідкісніші.
Класифікують хворобу Рейтера за формою протікання. Гостра форма триває до шести місяців, затяжна – від півроку до року. Хронічна форма синдрому встановлюється у ситуаціях, коли протікання триває більше року.
Діагностувати та лікувати цю хворобу ефективніше за все буде у медичному центрі «Оксфорд Медікал Рівне». Наші спеціалісти допоможуть виявити патологію, знайти її першопричину та вивести захворювання в стадію ремісії – неактивну фазу.
Симптоми хвороби Рейтера
Реактивний артрит вражає одразу декілька систем організму. Починається запальний процес із сечостатевої системи. На цьому етапі спостерігається біль при сечовипусканні, часте сечовипусканні, розвиток циститу, уретриту або простату. Навколо отворів сечовипускання з’являється почервоніння та легкий набряк, можливі висипання області геніталій.
Далі хвороба вражає органи зору. З’являється свербіж, печіння, почервоніння та виділення з очей. Симптоматика нагадує кон’юнктивіт. Після очей хвороба Рейтера вражає суглоби. Найчастіше болі, набряклість і зміна кольору шкіри проявляється в ділянках великих суглобів (коліна, плечі, лікті). Іноді симптоми проявляються і на флангах пальців. Протікає процес асиметрично.
Додатковими симптомами синдрому Рейтера стають виразки на слизових оболонках, ураження травної системи.
Причини виникнення хвороби Рейтера
Існує дві найпоширеніші причини виникнення хвороби Рейтера:
Серед інфекційних збудників найчастіше причиною реактивного артриту стає хламідія. Вона потрапляє всередину організму через кров, користування спільними предметами гігієни, а також незахищений статевий акт.
Окрім хламідії, спричинити реактивний артрит можуть інші збудники: шигели, ієрсинії, кишкові бактерії, сальмонели. Такі патологічні агенти проникають всередину клітин, тому хвороби, спричинені ними, дуже складно повністю вилікувати. Зазвичай очікуваним ефектом від терапії є виведення хвороби у фазу ремісії.
Діагностика хвороби Рейтера
Встановлення діагнозу потребує декількох етапів обстежень. В першу чергу проводиться ретельний огляд пацієнта, збирається анамнез та інформація стосовно генетичної схильності. Після цього лікар дає направлення на лабораторні аналізи.
Обстеження крові допомагають виявити запалення, а мазки вражених ділянок сприяють встановленню збудника, що спричиняє хворобу. Навіть якщо хвороба в більшості вражає суглоби, проводиться інвазійний метод діагностики – біопсія. Вона дозволяє проникнути всередину суглобу та взяти необхідний біоматеріал.
Коли суглоби сильно вражаються, або хвороба задавнена, використовується рентгенологічне обстеження, що дозволяє виявити структурні зміни в суглобах. Для ще більш ефективного лікування ревматолог може порекомендувати додаткові консультації вузьких спеціалістів – гінекологів, офтальмологів і гастроентерологів.
Особливості лікування хвороби Рейтера
Стандартні схеми лікування синдрому Рейтера включають в себе антибіотикотерапію, лікування глюкокортикостероїдами та прийом нестероїдних протизапальних засобів. Такий комплекс бореться як з гострою симптоматикою (біль, набряк), так і зі збудниками хвороби. Препарати можуть вводитися перорально (через рот), внутрішньом’язево та внутрішньосуглобово. Місцево можуть застосовуватися краплі для очей з протизапальними та гормональними компонентами. Разом з медикаментозним лікуванням, в лікування реактивного артриту входить фізіотерапія.
При підозрі на хворобу Рейтера варто якомога швидше звернутися до лікаря-ревматолога медичного центру «Оксфорд Медікал Рівне». Пам’ятайте: вчасно виявлена хвороба піддається лікуванню набагато швидше та ефективніше!
ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
