Лікування остеоартрозу

Остеоартрозом називають групу захворювань, яка розрізняється по своїй етіології, але схожа по морфологічних і клінічних проявах. Це захворювання характерне для людей від 55 років і старше: саме в цьому віці у пацієнтів спостерігаються як клінічні, так і рентгенологічні ознаки остеоартрозу – ураження хрящової тканини суглобів. Проте останнім часом артроз став зустрічатися і у молодших людей.

До ознак остеоартрозу відносять:

1. Глухий біль у суглобі, який особливо сильно відчувається під час руху. На початку хвороби біль несильний, з’являється під час навантаження на суглоб і проходить при відпочинку. На пізніших стадіях остеоартрозу біль стає сильнішим.
2. Біль при найменшому русі – т.з. стартовий біль.
3. Виникнення неприємних больових відчуттів з ранку, впродовж першої півгодини після пробудження. Якщо до остеоартрозу приєднується запальний процес, то тривалість больових відчуттів збільшується.
4. Наявність у суглобах крепітації, яка часто з’являється при рухах.
5. Виникнення обмеженості та скутості суглоба.
6. Різке знерухомлення суглоба або виникнення болю блокадного характеру при навантаженні на суглоб.

Остеоартроз може виникнути в усіх видах суглобів, але найчастіше до нього схильні суглоби ніг, оскільки на них доводиться найбільше навантаження. Можливе виникнення остеоартрозу й у суглобах рук і кистей.

Постановка діагнозу відбувається на підставі огляду та пальпації (зміна форми суглоба, наявність болю при пальпації, наявність крепітації), а також опису характеру больових відчуттів пацієнтом.

Для того, щоб встановити остаточний діагноз, необхідно провести рентгенографію, на якій лікар зможе побачити, що суглобова щілина звужена, і в суглобі є присутніми крайові кісткові розростання. Якщо захворювання знаходиться на пізній стадії розвитку, на знімку буде видно сплощення суглобової поверхні суглоба.

Лікування цього захворювання складається з трьох етапів, кожен з яких веде до певних поліпшень стану пацієнта.

На першому етапі лікування лікарі рекомендують усунути механічні чинники, які негативно впливають на стан ураженого суглоба – розвантажити суглоб, використати тростину при ходінні, носити спеціальний корсет або ортопедичне взуття. Можливе призначення фізіопроцедур або ЛФК. Також лікарі радять використовувати засоби місцевої дії – гель, крем або мазь.

На другому етапі лікування пацієнтові призначаються НПЗП у вигляді пігулок, уколів або ректальних препаратів. Також рекомендуються хондропротектори. У випадках, коли запальний процес у суглобах зберігається впродовж тривалого періоду, лікарі прописують глюкокортикоїди.

Третій етап лікування робиться украй рідкой тільки в дуже задавнених випадках остеоартрозу. Коли консервативні методи лікування не приносять очікуваного ефекту, проводиться протезування ураженого суглоба.

При виникненні перших ознак остеоартрозу не гайте часу та звертайтеся до лікарів медичного центру Оксфорд Медікал, адже чим раніше буде виявлено захворювання, тим простіше його буде вилікувати!