Лікування ендемічного зобу

Ендемічний зоб – обумовлюється в основному недостатністю йоду, що призводить до збільшення розмірів щитовидної залози. 

Назва захворювання означає, що саме ці ознаки хвороби характерні для людей, які проживають у тій чи іншій місцевості. 

Якщо ж у певній місцині недостатня кількість йоду у повітрі, грунті чи воді, відповідно і у продуктах харчування його теж не вистачає, а отже і в організм не потрапляє. 

Для щитовидної залози йод – це найважливіший елемент. Він синтезує головні гормони щитовидної залози, а саме тироксину та трийодтироніну. Вони ж в свою чергу створюють баланс в обміні речовин, в рості та розвитку, енергетичному обміні, тощо.

Зрозуміло, що якщо місцевість бідна на вміст йоду то захворюваність на епідемічний зоб тут дуже висока. Та все ж сказати, що усі місцеві жителі хворіють на цю недугу, теж не можна. Безперечно є чинники, які провокують розвиток захворювання саме в тієї чи іншої людини, а саме:

• генетична схильність;

• генетична мутація;

• реакції аутоімунної системи;

• високий вміст солей чи нітратів, які забруднюють питну воду;

• недостатня кількість мікроелементів, які не дають змоги йоду засвоюватися в організмі;

• вживання медикаментозних препаратів, які перешкоджають засвоєнню йоду;

• струмогенні чинники. Якщо в раціоні їх надлишкова кількість;

• хронічні та інші запальні процеси в організмі.

Якщо йоду в організмі недостатня кількість, організм компенсує це реакцією збільшення щитовидної залози. Якщо ж ніяк не реагувати на захворювання, то щитовидна залоза може досягти таких розмірів, що візуально стає помітна деформація шиї.

А це не лише косметичний дефект, вона здавлює судини, перешкоджає диханню.

Основними і найбільш поширеними симптомами, які статистично спостерігаються у пацієнтів є:

• хронічна втома, пригніченість, млявість;

• мігрені, забудькуватість;

• дискомфорт у ділянці серця;

• неприємні відчуття в ділянці шиї, здається, що не вистачає повітря, здушеність, виникає сухий кашель, дере у горлі.

Та це не означає, що усі вищеперераховані симптоми мають бути в сукупності. Все залежить від ступеня недостатності йоду в організмі. Також важливими факторами є вік, розмір щитоподібної залози і її функцій на даному етапі захворювання.

Діагностика захворювань щитовидної залози дуже проста, не потребує підготовки та дотримання якихось вимог.

Отже:

• прийом лікаря з оглядом візуальним та пальпацією щитовидної залози;

• ультразвукова діагностика, важливо одразу обстежувати лімфатичні вузли;

• біопсія щитовидної залози (якщо лікар бачить потребу);

• лабораторна діагностика гормональної панелі ( Т3, Т4, ТТГ).

Саме ж лікування призначається та проводиться комплексно, це вкрай важливо. Існують певні рекомендації, яких пацієнт повинен суворо дотримуватися – режиму дня, певного харчування, клінічних рекомендацій. Зазвичай призначається медикаментозна терапія, яка не потребує стаціонарного лікування. Та якщо пацієнт не дотримується вказівок лікаря – це може призвести до оперативного лікування даного захворювання.

Безумовно, найкраща профілактика – це профілактичні огляди у лікаря. А також вживання корисної їжі, в даному випадку їжі багатої на йод. Або ж можна використовувати у раціон страви приготовлені з додаванням йодованої солі. 

Бережіть себе, дбайте про себе. Пам’ятайте в якому регіоні, з якими небезпеками ми проживаємо, а за потреби звертайтеся до лікаря ендокринолога медичного центру Оксфорд Медікал Рівне.