Пластика вуздечки язика

Коротка вуздечка язика у дитини – це дефект ротової порожнини, який призводить до ускладнення рухів язика та інших стоматологічних проблем. Укорочена або неправильно розташована вуздечка язика затруднює процес смоктання у немовлят та формує логопедичні порушення – неправильна вимова деяких звуків, поява різноманітних стоматологічних захворювань, що перешкоджають формуванню правильного прикусу та доповнюються косметологічним дефектом.

У науковій термінології коротка язикова вуздечка має назву ангілоглосія – дефект при народженні, при якому лінгвальна вуздечка в силу недостатньої довжини не може досягати кінчика язика, що обмежує його рухи. Ангілоглосія зустрічається в одному з 1 000 випадків. Медичні дослідження говорять про більшу поширеність цій аномалії у хлопчиків – в три рази частіше, ніж у дівчаток.

Розпізнати коротку язикову вуздечку зовсім нескладно – досить подивитися дитині в рот. Існує два способи боротьби з цією проблемою – консервативний спосіб розтягування вуздечки під час виконання дитиною артикуляційних вправ і більш радикальніший метод –френулотомія, тобто хірургічне втручання.

Ангілоглосія загрожує такою стоматологічною проблемою, як хронічний періодонтит, порушенням процесу лактації та логопедичними складнощами у більш старшому житті.

Імовірно, 50 % випадків ангілоглосії обумовлені спадковим чинником. До інших причин відносяться різні негативні дії на ембріон у момент закладки щелепно-лицьової системи. Також до причин розвитку ангілоглосії відносять ряд інших негативних чинників під час пренатального розвитку плоду. Проте в даний момент немає конкретних медичних досліджень, які могли б із 100 % точністю спрогнозувати природжену ангілоглосію.

Залежно від міри вираженості дефектів довжини вуздечки, її розташування у ротовій порожнині та гнучкості кінчика язика, прояви ангілоглосії можуть бути помітнішими або мати сприятливий прогноз зникнення проблеми у міру зростання дитини. У медичному розумінні є декілька варіантів ангілоглосії, кожен з яких вимагає свого терапевтичного підходу:

• прозора,не щільна по структурі вуздечка, яка не дає язику вільно рухатися в ротовій порожнині;

• не щільна, коротка вуздечка, яка розташована занадто близько до кінчика язика, за формою нагадує серце;

• коротка та щільна вуздечка, розташована украй близько до кінчика язика, що обмежує його рухи у роті;

• коротка вуздечка, що внаслідок зростання з язиком викликає сильний щелепно-лицьовий дефект (може бути окремим симптомом, що зустрічається при синдромі «заячої губи»);

• вуздечка, що практично зрослася з язиком та обмежує рухи язикового м’яза, є найважчою формою ангілоглосії.

Діагностика та терапія ангілоглосії – це сфера не лише дитячої хірургії. У нашому медичному центрі у лікуванні цієї недуги задіяні неонатологи, педіатри, стоматологи, отоларингологи та логопеди, завдяки чому лікування стає комплексним.

До хірургічного шляху у боротьбі з патологіями вуздечки прибігають в тих випадках, коли через порушення рухливості язика новонародженого неможлива лактація або є ризик виникнення серйозних стоматологічних проблем. Інколи проблема вирішується без операції, замінюючись різними артикуляційними вправами, що призводять до розтягання язикової вуздечки. Якщо є можливість порушення прикусу, використовується ортопедична терапія.

Процедура розтину вуздечки - френулотомія - абсолютно нешкідлива і проводиться вона без застосування анестезії. Таким чином на організм дитини не виявляється негативна дія від лікарських препаратів, а сам малюк нічого не відчуває, адже в цьому віці на вуздечці ще відсутні нервові закінчення. Після 9-місячного віку френулотомія проводиться під місцевим наркозом, тому краще позбавитися від проблеми якомога раніше.